Бізнесу потрібно чітко розуміти, що корупційні злочини уповноважених осіб можуть призвести до знищення компанії.

4 березня 2024 року Вищий антикорупційний суд виніс перший вирок, за яким до юрособи застосовані заходи кримінально-правового характеру у справі за корупційний злочин.

Андріана Кульчицька, партнер і адвокат «Назар Кульчицький та Партнери» проаналізувала цей вирок. Тож ділимося змістом і ключовими фактами щодо справи.

Це – перший прецедент (принаймі інших аналогічних рішень в реєстрі не знайшли),  який  винесено майже після 10 років після внесення змін до Кримінального Кодексу (далі – КК України) про застосування заходів кримінального характеру до юридичних осіб.

Запровадження змін до КК України було зумовлене виконанням Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Варто зазначити, що Україна є учасницею найбільш важливих міжнародно-правових угод у сфері боротьби зі злочинністю. І практично всі вони передбачають відповідальність юридичних осіб за кримінальні злочини: 

• ● Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (стаття 10),
• ● Конвенція ООН проти корупції (стаття 26),
• ● Кримінальна Конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (стаття 18, стаття 19).

В законодавстві США, Канади, Франції, Великобританії, Австралії, Швейцарії, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Ізраїлю, Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Молдови, Румунії також передбачено кримінальну відповідальність юридичних осіб: 

Як види покарання за вчинення злочинів можуть  застосовуватися штрафи, ліквідації, обмеження здійснення діяльності.

Щодо змісту вироку Вищого антикорупційного суду

Звертаю увагу, що вирок  ще не набрав законної сили, і, можливо, буде оскаржений до апеляційної інстанції. Я не знайома з матеріалами судової справи,  не знаю змісту доказів обвинувачення чи захисту, лише аналізую  оприлюднений вирок суду.

Отже, відповідно до змісту вироку, наказом Одеської обласної адміністрації у зв’язку із запровадженням військового  стану та з метою створення безпеки судноплавства тимчасово заборонені вихід і перебування маломірних суден у внутрішніх водоймах Одеської області, зокрема до рибних водосховищ.

Директор підприємства ТОВ «ВМС-10», діючи в інтересах власного підприємства, передав неправомірну вигоду в розмірі 200 000 гривень службовій особі за зняття заборони на вихід до водойм маломірних суден для вилову водних біоресурсів.

В судовому засіданні директор підприємства визнав вину повністю. Пояснив, що через тривалу заборону підприємство не могло працювати, тому вбачав можливість надання неправомірної вигоди та скасування заборони як способів «вирішення  проблеми».

Суд визнав винним директора підприємства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,  крім того, до підприємства ТОВ «ВМС-10» застосовано заходи кримінально-правового характеру на підставі ч. 2 ст. 96-7, ч.1 ст. 96-10 КК України:

• ● судом призначено покарання директору у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень; 
• ● застосовано спеціальну конфіскацію на загальну суму 200 000 грн, які примусово безоплатно вилучити у власність держави;
• ● стягнуто  з ТОВ «ВМС-10» штраф у розмірі 340 000 грн.

Отже, підприємство та  уповноважена особа, в інтересах якого вона діяла, по суті, несуть відповідальність за вчинений злочин разом.  При цьому немає обов’язку доведення вини компанії окремо. Уповноваженими особами юридичної особи будуть вважатись не лише власник чи керівник підприємства, але будь-яка особа, яка діяла на підставі доручення чи установчих документів.

В залежності від ступеня тяжкості кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди, може бути застосовано не лише штраф, конфіскацію майна, а й ліквідацію підприємства.

Очевидним є факт, що аналогічних вироків суду кожного року ставатимете все більше. Бізнесу потрібно чітко розуміти, що протиправні дії уповноважених осіб можуть призвести до знищення компанії.

Автор: Андріана Кульчицька, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»