Увага, зміна адреси! 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна 3A, офіс 104

“Благодійний фонд “Батьківська турбота проти України”

Головна Блог “Благодійний фонд “Батьківська турбота проти України”

“Благодійний фонд “Батьківська турбота проти України”

09. 10. 2018

Стислий виклад у справі «Всеукраїнський громадський благодійний фонд «Батьківська турбота» (заява № 5876/15, рішення від 09.10.2018).

Заявником у даній справі, є Благодійний фонд, який з моменту заснування надає допомогу знедоленим дітям, а з 2014 року ще й сім’ям, котрі були змушені втікати від російської агресії.

У 1991 р. Федерацією профспілок України та Фондом соціального страхування України було утворено два підприємства «Укрпрофздровниця» та «Укрпрофтур» та передано їм санаторно-курортні заклади Федерації профспілок України.

Дані підприємства були зареєстровані згідно чинного законодавства та отримали правовстановлюючі документи на передане їм майно.

Впродовж 1997 – 2009 років органи прокуратури неодноразово оскаржували в судах передання майна Профспілок вищезазначеним підприємствам. Кожного разу безуспішно.

У 2002 р. Заявником у «Укрпрофздровниці» було придбано частину санаторію у Пущі-Водиці за 2 000 000 грн.

Після придбання Заявником було зроблено ремонт даних приміщень та придбано медичне устаткування, необхідне для реабілітації дітей.

У 2011 р. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров’я України звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про визнання недійсним договору-купівлі продажу та витребування майна.

Позов був обґрунтований тим, що прокурор ЩОЙНО ДІЗНАВСЯ про те, що Рада Міністрів УРСР передаючи це майно у 1960 р. на баланс Профспілок не мала наміру його відчужувати, а тому воно залишається державною власністю.

Господарський суд м. Києва з позицією прокурора погодився, позов задовільнив, зазначивши при цьому необґрунтованість посилань Заявника на порушення Конвенції.

Дане рішення було скасовано Київським апеляційним господарським судом!

У 2014 р. Вищий господарський суд задовільнив касаційну скаргу прокурора та зобов’язав повернути майно у власність держави.

Дане рішення було залишене без змін рішенням ВСУ.

Право власності на спірне майно було зареєстровано за Фондом державного майна.

Європейський суд дійшов висновку, що позбавлення заявника майна становило порушення його прав гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема Суд зазначив.

  1. Втручання не можна вважати здійсненим «згідно законом», оскільки:

  • було відсутнє законодавство яке б визначало правовий статус майна Профспілок колишньої УРСР;

  • практика судів з цього питання суперечлива і впродовж тривалого періоду судова система не змогла виробити єдиний підхід до даного питання.

  1. Втручання не було здійснене «в інтересах суспільства», оскільки:

  • ні з позову прокурора, ні з судових рішень не зрозуміло в чому саме полягав «інтерес держави»;

  • не надано жодних доказів того, що позбавлення Заявника майна було єдиним способом поновлення прав держави;

  • якщо «інтерес» все таки існував, то незрозуміло чому майно вирішили відібрати у Заявника через 12 років після його придбання.

  1. Втручання становило надмірний індивідуальний тягар, оскільки Заявнику не було надано належної компенсації за вилучене майно. 

Зв'яжіться з нами з питання, яке Вас цікавить