Європейський суд з прав людини визнав порушення права на мирне володіння майном, що передбачене статтею 1 Першого Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Космацька проти України» (заява № 9953/16, від 04.12.2025).

Супровід справі здійснювала Андріана Кульчицька, адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Назар Кульчицький і Партнери». З повним перекладом рішення запрошуємо ознайомитися за посиланням. 

У 2008 році Заявниця придбала 14 земельних ділянок у приватних осіб, об’єднавши їх у масив площею 28 га. Право власності було належним чином оформлене та зареєстроване у встановленому законом порядку. Первинні власники отримали відповідні земельні ділянки  з державної власності в порядку безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства. 

Через декілька років (з порушенням строку позовної давності) прокурор ініціював позов в інтересах держави про визнання недійсним права власності Заявниці на земельну ділянку. Однією з підстав звернення прокурора до суду було те, що досудовим розслідуванням у кримінальній справі було встановлено, що деякі особи з числа тих, кому було виділено землю для приватизації ніколи не зверталися до органів державної влади щодо приватизації землі, а треті особи діяли шахрайським шляхом, представляючи їх інтереси. Прокурор ініціював низку судових процесів, у результаті яких, право власності Заявниці було визнано недійсним, а землю повернуто державі як таку, що «незаконно вибула» з її володіння.

Розглядаючи вказану справу ЄСПЛ дійшов висновку, що позбавлення майна Заявниці було незаконним з огляду на таке:

• ●   позов прокурора в інтересах держави про скасування права власності Заявниці був необґрунтованим,  без належних  законних підстав:

 Суд встановив, що прокурор  посилаючись  на ст. 387 (право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння) і ст. 388( право власника на витребування майна від добросовісного набувача) Цивільного кодексу України, не обґрунтував підстави для витребування майна. 

прокурором було порушено строки позовної давності під час звернення до суду:

Суд проаналізував факт, що прокурору стало відомо про виділення земельних ділянок у 2008 році після проведення перевірки, а не в 2013 році, як було вказано у позові. Відтак, очевидно звернення до суду відбулось  з пропуском строку позовної давності.

прокурором не доведено, що в межах досудового розслідування про  «незаконність  виділення земельних ділянок у 2008 році» була причетна Заявниця. 

Суд встановив, що Заявниця набула майно як добросовісний набувач і немає жодного відношення до подій, що відбулись за можливої участі первинних власників.  

• ● національні суди розглядаючи вказану справу не надали належної оцінки необґрутованості  позову прокурора, пропуску строків на звернення, тим самим ЄСПЛ вказав, що такі рішення  «викликають сумніви щодо його обґрунтованості та сумісності з принципом юридичної визначеності».

• ●   І на сам кінець. Суд постановив, що у вказаній справі було порушено принцип «належного урядування». На Заявницю було покладено надмірний тягар виправлення помилки органів державної влади, які мали  діяти послідовно та добросовісно. Держава, у разі позбавлення майна, повинна була забезпечити Заявницю справедливою компенсацією за втрату власності.

Вітаємо Андріану Кульчицьку з успішним захистом прав та інтересів заявника і бажаємо подальших успіхів у професійній діяльності та нових перемог у міжнародних судових інстанціях, а також рішень, що формують стандарти захисту прав людини.