Ні для кого не таємниця, що більшість великий бізнес-активів належить компаніям зі складною корпоративною структурою, що утруднює доведення зв’язку між активом і кінцевим бенефіціаром. Ця проблема особливо актуальна для активів підсанкційних олігархів в Україні.
Практика Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) щодо конфіскації цих активів у зв’язку із застосуванням санкцій чітко показує, що з 2014 року російські власники активно приховували факт володіння українськими активами.
Методи цього включали виведення активів у власність компаній-нерезидентів, їх передачу номінальним власникам, розподіл та зменшення своїх часток, а також використання для прикриття партнерів по бізнесу, що не підпадали під санкції.
Проте головною перешкодою у стягненні цих активів є досить прості, на перший погляд, випадки, коли український актив цілком належить компанії-нерезиденту, частиною якої (іноді дуже невеликою) володіє особа, що перебуває під санкціями.
Оскільки юрисдикція судів України обмежена територією держави, вони не мають повноважень вилучати акції, наприклад, 9%, що належать підсанкційній особі в компанії, зареєстрованій, наприклад, у Белізі. Аналогічно, суд не може конфіскувати весь актив, розташований в Україні, оскільки решта 91% належить непідсанкційним особам та контролюють його.
Цю проблему яскраво ілюструє рішення Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) у справі № 991/8725/23 від 23 січня 2024 року. У ньому ВАКС застосував санкцію у формі стягнення в дохід держави (конфіскації) активів, що належать російському олігарху Едуарду Худайнатову.
Щодо особи відповідача та підстав застосування санкцій
Худайнатов найбільш відомий широкому загалу як власник 140-метрової яхти «Шахерезада» вартістю бл. $700 млн., яку вважають особистою яхтою Володимира Путіна. Раніше він тривалий час працював президентом та заступника президентом в АТ «НК «Роснєфть», а після звільнення заснував власну корпоративну групу під «ННК» (Незалежна нафтогазова компанія), яка виробляє значні обсяги нафти та нафтопродуктів у Росії.
«ННК» виступає як ключовий інструмент для перерозподілу фінансових потоків з «Роснєфті» в приватних інтересах. Через наближеність до Путіна та зв’язок з державним нафтогазовим сектором в РФ, Худайнатов з 2022 року перебуває під санкціями України згідно з рішенням РНБО (на підставі пп «а» та «б» пункту 2 частини першої статті 5-1 Закону України «Про санкції»)[1].
04 жовтня минулого року Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення його активів в Україні. 23 січня цього року, ВАКС встановив, що компанія «ННК», яка належить Худайнатову, протягом трьох кварталів 2022 та 2023 рр. сплатила в бюджет Російської Федерації податків на суму 4 502 373 506 гривень, що в 112 разів перевищує поріг, встановлений статтею 5-1 Закону для накладення санкцій.
Додатково суд встановив, що компанії, контрольовані Худайнатовим, поставили воєнізованим, правоохоронним та силовим структурам Російської Федерації паливно-мастильних матеріалів на суму, яка перевищила 1,5 мільярда російських рублів, тим самим сприяючи агресії проти України.
Як наслідок, ВАКС частково задовольнив позов, постановивши конфіскувати 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Нафтова компанія «Альянс-Україна» на користь держави на суму 447 604 842,76 грн.
Хоча Суд не мав сумнівів щодо підстав для застосування зазначеної санкції до Худайнатова та належності йому зазначеного майна, однак особливо цікавими та важливими є коментарі суду, викладені під час розгляду тих частин позову Мін’юсту, у задоволенні яких було відмовлено.
Щодо активів компанії «SHELL»
Одним із активів, конфіскації яких вимагав Мін’юст, був ТОВ «Альянс Холдинг», який володіє в Україні мережею зі 132 автозаправних станцій, які працюють під брендом «SHELL». Представники уряду просили суд прийняти рішення про стягнення в дохід держави частки розміром 49% в статутному капіталі на ТОВ «Альянс Холдинг», яка на 100% належить нідерландській компанії Cicerone Holding BV.
Під час розгляду цієї частини справи, ВАКС з’ясував, що Едуард Худайнатов через ланцюг інших компаній володіє 100% акцій мальтійської компанії Todwick, яка, у свою чергу, є власником 49% акцій компанії CiceroneHolding BV. Власником решти 51% акцій є компанія Shell Overseas Investments B.V.[2].
У 2022 році трапились події, що додатково вплинули на розмір частки «SHELL» та відповідача. Через повномасштабну агресію РФ, ТОВ «Альянс Холдинг» зіткнулося з критичним дефіцитом грошових коштів. Компанія Shell Overseas Investments B.V. через суд у місті Амстердам отримала дозвіл на прийняття певних рішень без згоди іншого акціонера –компанії Todwick Худайнатова.
Згодом Shell Overseas Investments B.V. на підставі договору із Cicerone Holding BV внесла додаткові кошти до статутного капіталу останньої в обмін на додатково емітовані акції. У результаті частка компанії Todwick зменшилась з 49% до 2,56%.
У своєму позові в цій частині Мін’юст вимагав стягнення в дохід держави частки в розмірі 2,56% в статутному капіталі ТОВ «Альянс Холдинг». Однак цікавою є не обсяг майна, що підлягало стягненню, а підхід до застосування процедури стягнення.
Щодо існуючих механізмів стягнення в дохід держави часток в компаніях-нерезидентах
Хоча Мін’юст вимагав стягнути частку в розмірі 2,56% в статутному капіталі ТОВ «Альянс Холдинг», однак російський олігарх володів цією часткою не в українській компанії, а у нідерландській компанії Cicerone Holding BV.
Однак стягнення в дохід держави частки, яка є пропорційною частці олігарха в материнській компанії, не вирішувало б повністю проблеми його власності в Україні.
Навіть конфіскація лише 2,56% статутного капіталу ТОВ «Альянс Холдинг», залишило б у власності компанії Cicerone Holding BV частку в розмірі 97,44%. Таким чином, через нідерландську компанію олігарх зберіг би більшу частину свого майна, а добросовісна третя особа – Shell Overseas Investments B.V., зазнала б втрат.
Саме таку позицію і зайняв ВАКС, відмовляючи в задоволенні позову Мінюсту в цій частині. Суд цілком слушно зазначив, що «задоволення позову у цій частині, без наявного механізму відшкодування, призведе до того, що Shell доведеться відстоювати свої права у судових процесах проти України, які з великою ймовірністю компанія виграє, що призведе окрім додаткового навантаження на бюджет, ще й до надмірного обтяження добросовісного власника щодо захисту свого права».
Однак звернення держави з таким позовом дало підстави ВАКС зробити важливі висновки з приводу вказаної ситуації.
Перспективи вирішення проблеми
У своєму рішення колегія суддів ВАКС зазначила, що:
«задоволення позову щодо ТОВ «Альянс Холдинг» було б можливим, якби законом надавалась можливість компенсувати втрати права власності третіх непідсанкційних осіб.
Зокрема, одним із таких механізмів була б законодавча можливість суду стягувати 100% власності українського активу та за певних умов визнавати право власності за третіми особами пропорційно їх частки, що належить їм у іноземній юрисдикції.»
Фактично Суд запропонував проєкт вдосконалення механізму стягнення у дохід держави, який дав би можливість у цій та інших аналогічних справах повністю вилучити майно підсанкційних осіб, не порушуючи при цьому прав третіх осіб.
Для цього необхідно наділити ВАКС повноваженнями стягувати в дохід держави українські активи і тим же рішенням повертати частку в таких активах третім (непідсанкційним) особам або присуджувати на їх користь компенсацію.
Позиція ВАКС і бачення, викладене в рішенні, багато в чому перегукуються із баченням механізмів компенсації експертів Центру Дністрянського, викладеним зокрема у аналітичний доповіді «Конфіскація російських активів: досвід України та союзників (січень – вересень 2023 року)».
В обставинах цієї справи ВАКС за наявності таких повноважень зміг би стягнути на користь держави 100% статутного капіталу ТОВ «Альянс Холдинг» і у тому ж рішенні визнати право власності на частку в розмірі 97,44% статутного капіталу ТОВ «Альянс Холдинг» напрямку за компанією Shell Overseas Investments B.V., оминаючи Cicerone Holding BV. Так, російський олігарх втратив би актив в Україні, а власність Shell Overseas Investments B.V. лише трохи змінила б структуру (див. Схему нижче).
Безперечно, що застосування такого механізму на практиці породить нові виклики. Наприклад, суб’єкт, у якого було вилучено майно (у даному випадку Cicerone Holding BV), формально матиме право висунути вимоги щодо компенсації завданих йому збитків. Однак, такі питання може бути вирішено шляхом створення належних законодавчих гарантій та ретельним підходом суду до аналізу обставин кожної справи.
У підсумку, цей механізм дозволив би точково вилучати усі активи підсанкційних осіб, незалежно від того, в якій країні захована їх частка власності, і дотримуватися принципу справедливості щодо добросовісних власників – третіх осіб.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації”.
[1] «сприяння збройній агресії проти України, окупації/анексії території, яка відповідно до Конституції України входить до складу України, зокрема, шляхом постачання інших засобів та знарядь здійснення збройної агресії проти України» та «фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов`язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій, зокрема, шляхом сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (окрім митних) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період».
[2] Якщо точніше, то компанія «Cicerone» є єдиним засновником «Bogstone Holding B.V.» (Нідерланди). Ці компанії є засновниками ТОВ «Альянс Холдинг»: «Cicerone» на 99,9999 % (статутний внесок 552 726 929,15 грн) та «Bogstone Holding B.V.» на 0,0001 % (статутний внесок 570,85 грн). Надалі, для спрощення аналізу частка «Bogstone Holding B.V.» не братиметься до уваги.
Опубліковано: Центр Дністрянського від 5 лютого 2024 року
Автор: Маркіян Бем, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»