31 травня у межах Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбулася презентація книги Маркіяна Бема та Івана Городиського «Рафаель Лемкін. Життя і міжнародно-правові погляди», присвячена постаті видатного правника, автора концепції геноциду та одного із ключових архітекторів його міжнародного засудження. 

Книга пропонує комплексний аналіз наукової та практичної спадщини Лемкіна, зокрема його внеску у формування поняття геноциду, розроблення підходів до криміналізації цього злочину та подальшого закріплення відповідних норм у міжнародному праві. 

Окрему увагу автори приділили оцінці Рафалом Лемкіним Голодомору 1932–1933 років як акта геноциду українського народу, а також його поглядам на злочини радянського режиму проти українців.

Під час презентації Маркіян Бем наголосив на винятковому значенні постаті Лемкіна для розвитку міжнародного кримінального права та сучасного розуміння злочину геноциду.

«Без перебільшення можна стверджувати, що Рафал Лемкін присвятив своє життя боротьбі за міжнародне визнання та засудження геноциду. Його ідеї продовжують визначати підходи до оцінки найтяжчих міжнародних злочинів і залишаються надзвичайно актуальними для України сьогодні», — пояснив  він.

Вихід книги став приводом для фахової панельної дискусії «Спадщина Лемкіна і війна Росії проти України: чи готове міжнародне право назвати геноцид геноцидом?».

У дискусії взяли участь Маркіян Бем, Вероніка Плотнікова, Юрій Бєлоусов, Людмила Гриневич, Антон Дробович та Андрій Куликов.

Учасники обговорили сучасні підходи до тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, особливості доказування спеціального наміру як обов’язкового елементу складу злочину геноциду, а також виклики, які постають перед міжнародними судовими та квазісудовими інституціями під час правової кваліфікації злочинів, вчинених у ході російської агресії проти України.

Окрему увагу приділяли значенню спадщини Лемкіна для сучасної правозастосовної практики, ролі історичної пам’яті у формуванні правових підходів до оцінки масових злочинів та перспективам розвитку механізмів міжнародної кримінальної відповідальності.

«Я думаю, що на сьогодні може скластися враження, що міжнародне право не може назвати геноцид геноцидом. І відреагувати на ті злочини, які вчиняються Російською Федерацією. Багато хто каже, що відбувається злам і падіння світового порядку. Але я, як юрист-міжнародник, можу сказати, що міжнародне право ніколи не реагує вчасно. Воно завжди реагує  ретроспективно. Ми завжди бачимо історично: Нюрнберзький процес, трибунал по Югославії, трибунал по Руанді. Право начебто відреагувало. Але ідея щодо трибуналів і Другої світової війни з’явилася у 1942 році, і тоді, коли вони були озвучені, ніхто не думав, що ці ідеї матимуть якийсь результат. Також тоді ніхто не думав, що колись будуть судити Радована Караджича чи Слободана Мілошевича. Але це все-таки трапилося. Тому я все ж вірю у міжнародне право. І те, що воно ретроспективно, але відреагує на злочини РФ, які відбуваються сьогодні», – зазначив Маркіян Бем.

Захід став майданчиком для змістовного міждисциплінарного діалогу між правниками, істориками, державними посадовцями та представниками громадянського суспільства щодо актуальних питань міжнародного кримінального права, захисту прав людини та забезпечення невідворотності відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини.

Книга Маркіяна Бема та Івана Городиського становить інтерес не лише як дослідження постаті Рафала Лемкіна, а й як актуальна правнича праця, що допомагає осмислити сучасні виклики міжнародного правопорядку крізь призму доктрини геноциду та практики її застосування.

Щоб придбати книгу, зверніться, будь ласка, до видавництва «HREC PRESS». Для цього натисніть сюди. Книга також є в асортименті книгарень «Yakaboo», «Наш формат»,  «Сенс». 

Окрім цього, запрошуємо переглянути повний відеозапис дискусії, що відбулася у межах Книжкового Арсеналу.