Маркіян Бем, партнер адвокатського об’єднання «Назар Кульчицький та Партнери», виступив з промовою на ХІІ Щорічному форумі юрисконсультів, який відбувся 30 жовтня і організований видавництвом  «Юридична практика».

Зміст виступу Маркіян Бем присвятив управлінню арештованими активами та аналізу викликів у процесі продовження належного функціонування «підсанкційного» бізнесу в умовах війни. 

Фото: Pravo.ua

«Нема сумнівів, що санкції та санкційне законодавство потрібні. Не виникає сумнівів щодо необхідності застосування санкцій до тих осіб, які підтримують агресивну політику рф. Абсолютно логічно стягувати активи, що належать таким особам в Україні. Інакше складається абсурдна ситуація, що кошти, які заробляються в Україні, використовуються у війні проти України. Однак санкційне законодавство важливо застосовувати таким чином, щоб воно не вистрілило в зворотньому напрямку, відповідно не стало приводом для звернення до міжнародних організацій, інвестиційних арбітражів та ЄСПЛ», — наголосив Маркіян Бем.

Так, санкція «стягнення в дохід держави» — найбільш сувора. І працює уже понад 2 роки. Очевидні справи вичерпались. І йдеться здебільшого про кейси, які є набагато складнішими. У них активи, наприклад, структуровані повністю в офшорних юрисдикціях, або активи з невеликою і меншою за 50% часткою, що належить підсанкційним особам. Усталеною практикою є передання активів таких компаній в управління АРМА, водночас, на думку Маркіяна Бема, професійний інститут управителів не функціонує, а управляти таким майном прагнуть дві категорії суб’єктів: ті, хто планує заволодіти ним, або ті, хто прагне його зіпсувати.

Дискусійним питанням Маркіян Бем назвав практику стягнення активів, в яких лише частина належить підсанкційним особам: Мін’юст звертається з позовом про стягнення в дохід держави 100% такого активу. Так порушуються права осіб, які не перебувають під санкціями. Наприклад, у справі Shell ВАКС прийняв рішення звернути в дохід держави 100% активів, однак за зверненням компанії Shell – повернути їм їхню частку в українському активі. Іншим прикладом є кейс виробника мінеральних вод IDS: санкційним особам належить 49% активів, проте 51% належить особам, до яких не застосовано санкцій, але Мін’юст звертається до суду з позовом про стягнення 100%, хоча вже є інша практика. 

Крім цього, в межах сесії форуму  «WCC-реалії та захист бізнесу» спікери та учасники обговорювали:

• ● тенденції кримінальних правопорушеньу сфері бізнесу,
• ● визначення проблем взаємодії бізнесу з правоохоронними органами,
• ● стандарти діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій,
• ● обшуки та арешти активів, а також стратегії реагування,
• ● комплаєнс і посилення відповідальності бізнесу за корупцію,
• ● захист топменеджменту в кримінальних провадженнях,
• ● механізми захисту права власності третіх осіб і аналіз пропонованих законодавчих змін,
• ● антирейдерський трек Мін’юсту.

Форум відбувся у готелі «Прем’єр Палац» у Києві. 

Фото: Pravo.ua